Лисенко Сергій Олександрович (17.03.1995–26.01.2025), солдат
ЛИСЕНКО Сергій Олександрович
Солдат
17.03.1995 – 26.01.2025
Сергій Лисенко народився у м. Шпола, Черкаської обл., у 1995 р. У тому ж році його мати, Ольга Миколаївна, після загибелі чоловіка повернулась до рідного міста Часів Яр, із маленьким Сергієм та старшою донькою Мариною. Доглядати за дітьми Ользі Миколаївні допомагали її батьки – Євдокія Дмитрівна і Микола Ілліч.
У 2001 р. Сергій пішов у перший клас до місцевої загальноосвітньої школи № 15. «Сергій був гарним сином, слухняною дитиною, ніколи не перекладав свої проблеми на інших, вирішував їх сам. Був веселим та розумним хлопчиком, мав щирих друзів, з якими спілкувався до останньої миті», – згадує його мати. 11-й клас Сергій закінчив у 2012 р., та вступив до Київського національного університету ім. Шевченка на географічний факультет, де навчався за спеціальністю «метеоролог». Після двох років навчання Сергій Олександрович вирішив обрати іншу професію, та вступив до Київського училища, де здобув фах «слюсар з ремонту автомобілів» 3 розряду. Після навчання працював у Києві, випробував багато різних професій: вантажник, продавець, обвалювальник м'яса та ін. Іще навчаючись в університеті, став донором крові і продовжував здавати її регулярно. Згодом, за порадою друзів переїхав до м. Вінниці, влаштувався до будівельної компанії, що займалась ремонтами. У Вінниці зустрів кохану дівчину, із якою мріяв одружитись і створити велику родину. Там же опанував декілька нових спеціальностей
Наприкінці 2024 р. був мобілізований до лав Збройних сил України. Двомісячне навчання проходив у Вінницькій обл., здобув військову спеціальність оператора відділення протитанкових ракетних комплексів. Потрапив до 80-ї окремої штурмової Галицької бригади. Після розподілу в бригаду навчався тактичній медицині та був медиком у своїй групі. Військовий обов'язок виконував у складі взводу вогневої підтримки 5-ої десантно-штурмової роти 2-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284. Став учасником Курської операції ЗСУ. Загинув 26 січня 2025 р. біля населеного пункту Гуєво, Суджанського району Курської обл., виконуючи бойове завдання.
Поховали Сергія Олександровича у м. Шпола, Черкаської обл. «Він був завжди на позитиві, побачити його засмученим було майже нереально. Людина, що випромінювала оптимізм, доброту. Тримав у голові купу цікавих фактів та міг підтримати будь-яку розмову. Особливо любив пофілософствувати за життя», – таким у пам’яті матусі залишився її син Лисенко Сергій Олександрович.
