Чернецький Олександр Павлович (27.02.1997– 08.02.2025), солдат
ЧЕРНЕЦЬКИЙ Олександр Павлович
Солдат
27.02.1997 – 18.02.2025
Олександр Чернецький народився у м. Часів Яр. Зростав у великій і дружній родині Наталі Павлівни і Павла Олександровича Чернецьких, разом із старшим братом Костянтином. Навчався у місцевій загальноосвітній школі № 15. У 2012 р. закінчив 9-й клас і поступив до Донецького вищого професійного машинобудівного училища № 67 на спеціальність «налагоджувальник ЧПУ (Числове Програмне Управління)». Коли у 2014 р. у сім'ї Чернецьких народився молодший син Іван, Олександру вже виповнилось 17 років. Він завжди допомагав мамі доглядати за братом, а також виконувати роботу по господарству, «був працелюбним, щирим, мав багато друзів, ніколи не відмовляв у допомозі», – згадує Наталя Павлівна.
Олександр Павлович полюбляв футбол та рибалку, збирав букіністичну літературу, у вільний час багато читав. Його улюбленим автором був Еріх Марія Ремарк, твори цього автора він взяв із собою на фронт. Серед улюблених романів були «Тріумфальна арка» та «Іскра життя».
Коли почалось повномасштабне військове вторгнення аресорів в Україну, родина Чернецьких була змушена покинути Часів Яр і евакуюватись до Києва. Згодом Олександр Павлович переїхав до Києва, де знайшов роботу, працював на будівництві. Там, у 2022 р. він зустрів майбутню дружину – Марину. У 2024 р. вони одружились. У січні 2025 р. стало відомо, що у молодої родини має народитись донька. Ще раніше, 5 червня 2024 р., Олександр Павлович був мобілізований до лав Збройних сил України р. Він потрапив до складу 7-ої механізованої роти, 3-го механізованого батальйону, 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, військова частина А4583.
Як гранатометник, брав участь у бойових діях у Донецькій обл., разом із побратимами боронив Вугледар, Покровськ та ін. населені пункти рідної Донеччини. 18 лютого 2025 р. біля с. Преображенка, Покровського району Донецької обл. група Олександра потрапила у засідку ворога, де він був убитий.
Бойові товариші запам’ятали Олександра Павловича чоловіком спокійним з сильним характером, котрий постійно підтримував моральний дух побратимів та останнього подиху виконував свій військовий обов'язок. «Він один із тоненької вервечки захисників і захисниць, котрі боронили і продовжують боронити міста і жителів України від навали окупантів», – наголошував друг і побратим Антон Олексійович під час прощання із захисником у с. Балаклія, Миргородського району, Полтавської обл., де знайшов вічний спочинок Чернецький Олександр Павлович.
За участь у бойових діях нагороджений медаллю «Ветеран війни».
