ЗВІТ щодо визначення потреб населення Часовоярської міської територіальної громади у соціальних послугах

Визначення потреб населення Часовоярської міської територіальної громади у соціальних послугах проведено відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» та Порядку визначення потреб населення адміністративно-територіальної одиниці або територіальної громади у соціальних послугах. У зв’язку з безпековою ситуацією та евакуацією населення громади визначення потреб здійснювалося дистанційно координаційною (робочою) групою на підставі наявної інформації, даних обліку отримувачів соціальних послуг, даних від відповідних установ і служб, а також результатів спеціально розробленого онлайн-опитування мешканців.

Проведене онлайн-опитування дозволило отримати актуальну інформацію щодо соціального становища мешканців, рівня їхньої обізнаності про соціальні послуги, оцінки якості наявної підтримки та реальних потреб в умовах тривалого вимушеного переміщення. Результати анкетування засвідчили, що серед охоплених респондентів суттєво переважають жінки, які становлять 82% від загальної кількості опитуваних, тоді як частка чоловіків складає 18%. Аналіз вікової структури показує, що найбільшу групу респондентів — майже 44% — становлять особи віком 60 років і старше, що свідчить про високу частку населення, яке потребує підвищеної соціальної підтримки, догляду та супроводу. Решта респондентів розподілилася наступним чином: особи віком від 41 до 59 років становлять майже 35%, молодь та особи працездатного віку від 26 до 40 років — 19%, а частка молоді віком від 18 до 25 років складає трохи більше 2%. Географія розселення респондентів підтверджує широкий радіус вимушеного переміщення мешканців Часовоярської громади, які наразі фактично проживають по всій території України.

За категоріями та соціальним станом абсолютна більшість респондентів мають статус внутрішньо переміщених осіб, зазнали безпосереднього впливу наслідків збройного конфлікту та мають зруйноване житло. Значна частина опитаних відносить себе до осіб похилого віку, осіб з інвалідністю, малозабезпечених громадян або безробітних. Крім того, зафіксовано запити від осіб із невиліковними хворобами та потребою тривалого лікування, ветеранів війни, захисників України та сімей з дітьми.

Оцінюючи рівень обізнаності населення та якість соціальної підтримки, встановлено, що найбільш відомими серед мешканців є послуги з надання натуральної та гуманітарної допомоги, інформування, консультування та догляду вдома. Разом із тим, частка опитаних респондентів зазначили, що не володіють інформацією про повний перелік соціальних послуг, які надаються громадою в умовах евакуації, що вказує на необхідність активізації інформаційно-роз'яснювальної роботи. Щодо задоволеності якістю підтримки, майже 38% респондентів висловили повну задоволеність, понад сорок п'ять відсотків зазначили, що задоволені частково та потребують розширення обсягів або регулярності допомоги, а решта респондентів ще не зверталися за послугами за новим місцем проживання.

Детальний аналіз відповідей дав змогу виявити ключові напрями послуг і ресурсів, яких наразі найбільше потребують респонденти та їхні родини. Насамперед залишається критично високим попит на натуральну та гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування, засобів гігієни, постільних речей, а також енергетичного обладнання для подолання кризових ситуацій, зокрема повербанків, ліхтарів та термосів. Існує вагома потреба у матеріальній допомозі на придбання медикаментів і лікування. Окрему групу гострих потреб становлять житлові питання, серед яких запити на підтримане проживання, допомогу в пошуку безкоштовного житла для внутрішньо переміщених осіб та роз'яснення щодо процедур отримання державних компенсацій і сертифікатів за знищене майно. Також мешканці потребують регулярного інформаційно-консультаційного супроводу стосовно пільг, соціальних гарантій і міжнародних програм підтримки, збереження послуг догляду вдома за місцем фактичного проживання та організації комплексної реабілітації для військовослужбовців і цивільних осіб.

На сьогодні населення громади повністю евакуйоване, у зв’язку з чим безпосереднє надання соціальних послуг на території Часовоярської міської територіальної громади не здійснюється. У більш безпечних регіонах України близько 6000 мешканців зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, і громада підтримує постійний зв’язок із ними, надаючи допомогу з усіх нагальних питань.

Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг Часовоярської міської ради» продовжує функціонувати поза межами громади, забезпечуючи надання послуги догляду вдома за місцем фактичного проживання отримувачів, проведення інформування, а також соціальний супровід прийомних сімей та сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

У межах міжгромадської співпраці укладено меморандум з Уманською міською радою щодо підтримки осіб похилого віку, завдяки чому в Будинку ветеранів управління соціального захисту населення Уманської міської ради компактно розміщено 24 особи похилого віку та особи з інвалідністю з Часовоярської громади, яким систематично надається матеріальна та гуманітарна допомога.

У результаті проведеної оцінки зроблено висновок, що попри евакуацію населення та відсутність можливості здійснювати обслуговування безпосередньо на території громади, система надання соціальних послуг функціонує дистанційно та за місцем фактичного перебування отримувачів. Соціальна ситуація серед мешканців характеризується значним впливом наслідків збройної агресії, розпорошеністю населення по території України, високою часткою осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, що підвищує ризик виникнення складних життєвих обставин.

Основними пріоритетними напрямами розвитку системи соціальних послуг Часовоярської міської територіальної громади визначено: забезпечення безперервності надання соціальних послуг та натуральної допомоги евакуйованим мешканцям незалежно від регіону їхнього перебування; надання послуги догляду вдома та адресної підтримки за місцем фактичного проживання одиноких непрацездатних громадян; системне розширення інформаційної роботи щодо доступних соціальних гарантій та житлових компенсацій; забезпечення соціального супроводу прийомних сімей і сімей з дітьми; розвиток послуг з реабілітації, адаптації та інтеграції для ветеранів війни і захисників України; посилення міжвідомчої та міжгромадської взаємодії з органами місцевого самоврядування і благодійними організаціями в приймаючих громадах; а також здійснення постійного моніторингу зміни потреб евакуйованого населення з урахуванням безпекової та соціальної ситуації.
Додаток 8 
Додаток 9