A A A K K K
для людей із порушенням зору
Часовоярська міська територіальна громада
Донецька область, Бахмутський район

Головне управління ДПС у Донецькій області інформує

Дата: 23.02.2022 15:18
Кількість переглядів: 211

 

 

  1. Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадян одержаних на протязі 2021 року.

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) передбачено, що податкова декларація про майновий стан і доходи подається наступним чином.

До 09.02.2022 (включно) фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування).

У разі якщо фізична особа – підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Кодексу.

Протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

До 03.05.2022 (включно) – громадяни, які відповідно до розділу IV Кодексу зобов’язані подати податкову декларацію, та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

За умови якщо в платника податку відсутні підтвердні документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 Кодексу, то згідно з п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. Заява подається до 03.05.2022 (граничний термін подання декларації).

До 31.12.2022 (включно) – громадяни, які мають право на податкову знижку.

Платники податків – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, повинні подати декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду. 

Відповідальність за несвоєчасне подання податкової декларації передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу та ст. 1641 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

  1. Закон України № 1525-ІХ: нововведення щодо операцій з постачання нерезидентами електронних послуг

             Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що Законом України від 03.06.2021 № 1525-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» доповнено Податковий кодекс  Україним (далі - ПКУ) нормами, згідно з якими з 01.01.2022 року скасовано положення щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та нормами щодо удосконалення порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, зокрема:

  • з 01.01.2022 виключено норму Кодексу, згідно з якою резиденти при виплаті нерезидентам доходу за виробництво та/або розповсюдження реклами повинні сплачувати податок за ставкою 20 відсотків суми таких виплат за власний рахунок;
  • визначений чіткий перелік електронних послуг;
  • встановлено спрощену процедуру реєстрації платника ПДВ для постачальників – нерезидентів, що здійснюється віддалено за заявою в електронній формі, яка подається через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів (VAT-office нерезидента – постачальника електронних послуг);
  • передбачено правила визначення місця постачання електронних послуг (В2С);
  • визначено форми та порядок надсилання податкового повідомлення нерезиденту та скарги на рішення контролюючого органу;
  • встановлено правила податкового обліку з ПДВ для нерезидентів, які постачають фізичним особам електронні послуги, місце постачання яких розташовано на митній території України (подання звітності, нарахування та сплата податку тощо);
  • звільнено особу – нерезидента від обов’язку складати та реєструвати податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних;
  • встановлено поквартальне подання особами – нерезидентами до ДПС податкової декларації з ПДВ за спрощеною формою;
  • передбачено сплату податкового зобов’язання особою – нерезидентом в іноземній валюті (євро або долар США).

         Звертаємо увагу, що метою запровадження Закону № 1525 є забезпечення справедливих умов оподаткування для національних та міжнародних компаній нерезидентів, які надають електронні послуги на території України, та створення сприятливих умов ефективного та необтяжливого адміністрування для бізнесу й держави процедур, пов’язаних зі сплатою податків.

             Січневий внесок землекористувачів Донеччини до місцевих бюджетів склав більше 90 мільйонів гривень

 

За перший місяць 2022 року місцеві бюджети Донецької області отримали 90,5 млн грн плати за землю. Зокрема, від юридичних осіб надійшло 83,7 млн грн, а від фізичних осіб – 6,8 млн гривень.

Спрямовані власниками та орендарями земельних ділянок Донецького регіону кошти у розпорядження територіальних громад надають змогу місцевій владі покращити соціально-економічні умови та розвивати громаду.

Цього року у формуванні місцевих бюджетів, за показником найбільших надходжень, плата за землю посідає третє місце, пропустивши вперед податок на доходи фізичних осіб та єдиний податок.

Нагадуємо, плата за землю – це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Базовим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Він починається з 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року. Зауважимо, що платник податку має право обрати місячний звітний період та надавати декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. При цьому річну декларацію надавати вже не потрібно.

 

  1. Декларування 2022: граничні строки сплати податкових зобов’язань

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадян одержаних на протязі 2021 року.

Нагадуємо щодо граничних строків сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.

До 21 лютого 2022 року (включно) – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування); 

До 01 серпня 2022 (включно) – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Платник податку – фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Додатково інформуємо, що всі рахунки для зарахування платежів до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та єдиного соціального внеску розміщені на офіційному порталі Головного управління ДПС у Донецькій області (розділ «Бюджетні рахунки») за посиланням: https://dn.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Відповідальність за несвоєчасну сплату податку (збору) передбачена ст. 126 Податкового кодексу України.

5.  Ще раз про податкову знижку для фізичних осіб

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Заробітна плата - це основна та додаткова винагорода, інші заохочувальні та компенсаційні кошти, які виплачують платнику податку на підставі відносин трудового найму.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 ПКУ). 

Звертаємо увагу! Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, у тому числі при поданні декларації засобами електронного зв'язку в електронній формі, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.

Обмеження:

  • сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ. 
  • якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 ПКУ). 

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. 

 

Закон № 1914: застосування касового методу платником ПДВ

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що перелік платників податку, які відповідно до пункту 187.10 ст.187 та пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ, доповнено платниками, які нараховують плату за абонентське обслуговування.

Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування – платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов’язані з укладанням договору  про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії, крім випадків визначених цим Законом, а також  за виконання інших функцій, пов’язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами.

Період застосування касового методу податкового обліку ПДВ платниками, визначеними пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, а саме які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та /або теплової енергії  надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, продовжено до 1 січня 2026 року.

  1. Одноразове декларування: спливає термін дії пільгової ставки для іноземних активів

 

      Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

      Звертаємо увагу, що 01 березня 2022 року спливає термін дії пільгової ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної у розмірі 7 відсотків щодо об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

      У подальшому до завершення кампанії, тобто з 01.03.2022 до 01.09.2022, іноземні активи можна буде задекларувати за ставкою 9 відсотків.

      Нагадуємо, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування - це можливість фізичної особи легалізувати статки та бути захищеною державними гарантіями і звільнятися від відповідальності згідно з підрозділом 94 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.    

     

 

  1. Про перереєстрацію програмного РРО

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує користувачам ПРРО, що перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.

Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) з позначкою «Перереєстрація». Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО. Перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Нагадуємо, що з 01 січня 2022 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої, третьої та четвертої груп згідно з вимогами ПКУ зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

При цьому фізичні особи – підприємці, що знаходяться на загальній системі оподаткування, а також платники єдиного податку, які здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Мінфіну від 09.09.2021 № 496.

  1. Щодо реєстрації касира для програмного РРО

 

         Головне управління ДПС у Донецькій області повідомляє, що суб’єкт господарювання може проводити розрахункові операції на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі - ПРРО) самостійно або визначати уповноважених осіб (касирів).

         Особа може здійснювати розрахункові операції на ПРРО з використанням електронного підпису такої особи/електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО, після внесення даних про сертифікати до Реєстру програмних РРО за умови дійсності відповідного сертифіката відкритого ключа.

         Розрахункові операції на ПРРО можуть проводити лише ті особи, сертифікати електронних підписів та/або печаток яких внесені до Реєстру щодо такого ПРРО.

         Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру програмних РРО на підставі поданих суб’єктами господарювання в електронній формі повідомлень про надання інформації щодо кваліфікованих/удосконалених сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО за формою № 5-ПРРО.

         Електронні форми повідомлень J1391802/F1391802 розміщені за посиланнями:

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm;

https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm.

         Повідомлення можна подати, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання. 

 

 

  1.  Нова форма декларації про майновий стан і доходи

 

         Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 січня 2022 року стартувала кампанія декларування доходів громадян одержаних на протязі 2021 року.

         Звертаємо увагу, що платники податків – фізичні особи  за результатами 2021 року звітують за новою формою податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» (далі – наказ № 783).

         Нова форма декларації передбачає об’єднання звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), а також декларування частини прибутку контрольованої іноземної компанії (далі – КІК).

         Форма декларації в редакції наказу № 783 доповнена новими додатками:

         – ЄСВ 1, ЄСВ 2 та ЄСВ 3 – для платників єдиного внеску самозайнятих осіб (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які сплачували добровільні внески, передбачені договором про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

         – КІК – для платників, у яких виникає обов’язок декларувати прибутки КІК відповідно до п. 170.13 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

         Водночас, п. 54 підрозділу Х Перехідних положень ПКУ встановлені особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом перехідного періоду, а саме: першим звітним (податковим) роком для звіту про КІК є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році).

         Отже, за звітний період 2021 рік фізичні особи – платники податку додаток до податкової декларації КІК не заповнюють та не подають.

        

  1.  Використання РРО/ПРРО: QR-код у фіскальному касовому чеку

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що згідно з п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами від 18.06.2020 № 306 (далі – Наказ № 306) та від 08.06.2021 № 329 (далі – Наказ № 329)), фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний касовий чек) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій фіскальний номер програмного РРО (рядок 26).

Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 «Фіскальний касовий чек на товари (послуги)», наведеній у додатку 1 до Положення № 13, QR-код зазначається у разі наявності.

При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону № 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу № 306.

Враховуючи викладене, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

 

  1.  Новації Закону № 1914: щодо обмеження виїзду за кордон керівників боржників

 

         Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що до суттєвих новацій Закону України від 30.11.2021 р. №1914-XI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень"(далі -  Закон № 1914) можна зарахувати й тимчасове обмеження виїзду за кордон керівників боржників. Адже у вітчизняній практиці ще ніколи таку процедуру не запроваджували.

За яких умов установлюють обмеження виїзду?

Процедуру застосування санкції у вигляді тимчасового обмеження виїзду за кордон керівників боржників описано в п. 87.13 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюють як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Відповідно до абз. 1 п. 87.13 ПКУ в разі несплати протягом 240 календарних днів із дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 млн грн, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України – до погашення такого податкового боргу.

Водночас ці вимоги не застосовують у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.

  1.   Щодо інформації, яка  зазначається ФОП у графі 6 Форми ведення обліку товарних запасів у разі внутрішнього переміщення товару

 

      Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку затверджений (далі – Порядок № 496).

      Цей порядок визначає правила ведення обліку товарних запасів.

      Зокрема, Порядком № 496 передбачено, що облік товарних запасів здійснюється фізичною особою - підприємцем (далі – ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку.

      ФОП, який здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об’єктах), веде облік товарних запасів за кожним окремим місцем продажу (господарським об’єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об’єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об’єктами).

      Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід’ємною частиною такого обліку.

      Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

      Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми.    

      Форма обліку визначена додатком до Порядку № 496 та передбачає заповнення, зокрема, графи 6 «Постачальник (продавець, виробник) або отримувач товару».

     Підпунктом 3 пункту 3 розділу ІІ Порядку № 496 встановлено, що у графах 3 – 6 зазначаються реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб’єкта господарювання – постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

     Вибуттям товарів для цілей Порядку № 496, зокрема, вважається внутрішнє переміщення товару між місцями продажу (господарськими об’єктами) та/або місцями зберігання, що належать одному ФОП.

     Таким чином, у разі внутрішнього переміщення товару у графі 6 Форми обліку відповідно до пп. 3 п. 3 розділу ІІ Порядку № 496 слід зазначати найменування суб’єкта господарювання (власника або користувача господарської одиниці звідки вибуває товар), його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті).

      З метою однозначної ідентифікації господарської одиниці з якої та в яку переміщується товар, додатково рекомендуємо у первинних документах зазначати назву та адресу таких/такої господарської одиниці.   

  1. Щодо обов’язку відображення реквізитів марок акцизного податку в чеках РРО

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області інформує, що з початку року набрали чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Згідно зі змінами суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі, при роздрібному продажу алкогольних напоїв у сфері торгівлі, громадського харчування зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку.

Наголошуємо на необхідності обов’язкового дотримання суб’єктами господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, відображати у чеках РРО/ПРРО реквізити марок акцизного податку (серію та її номер).

Реєстратори розрахункових операцій, які наразі не забезпечують відображення у касових чеках цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, необхідно доопрацювати (з цією метою звернутися до ЦСО чи до виробників) або обладнати робочі місця з РРО необхідними технічними пристроями для забезпечення виконання вимог Закону.

 

  1.  Одноразове декларування: хто може скористатися декларуванням
    та хто не може бути декларантом

 

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області нагадує, що з 01 вересня 2021 року стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування громадянами України активів (розміщених на території України та/або за її межами), які належать їм на правах власності та з яких, відповідно до вимог законодавства та/або міжнародних договорів, не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є чи були платниками податків.

При цьому, визначення фізичної особи як «резедента» для ПКУ регулюється пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого: фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або у разі, якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

У разі, якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.      

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого – четвертого пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

  Відповідно до абзаців другого – четвертого п. 3 підрозділу 9 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларантами не можуть бути особи, які станом на дату початку періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка/піклування.

    Декларантами також не можуть бути особи, які за будь-який період, починаючи з 01 січня 2010 року, виконують або виконували в Україні публічні функції, передбачені п. 37 частини першої ст. 1 Закону України від 06.12.2019
№ 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Декларантами не можуть бути особи, стосовно яких з боку України застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» із змінами та доповненнями.

   Новації Закону України № 1946 щодо сплати податку на прибуток резидентами Дія Сіті

Шановні платники! Головне управління ДПС у Донецькій області звертає увагу, що з 01 січня 2022 року набрав чинності Закон України від 14 грудня 2021 року № 1946-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1946).

Цей документ встановлює спеціальні умови оподаткування резидентів Дія Сіті – ІТ-компаній, що відповідають вимогам, передбаченим Законом України від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» та включені до спеціального реєстру, ведення якого здійснює Міністерство цифрової трансформації України.

  Такі умови забезпечать дієві стимули для активного розвитку інформаційних технологій та інновацій в Україні, створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій в ІТ-індустрію та створення нових робочих місць.

    Серед передбачених законом особливостей оподаткування резидентів Дія Сіті - можливість сплати податку на прибуток підприємств на особливих умовах (за принципом податку на виведений капітал), що передбачає ставку податку у розмірі 9% та оподаткування лише низки операцій, таких як, зокрема:

  • виплати дивідендів;          
  • виплати процентів на користь нерезидентів – пов’язаних осіб, або нерезидентів, зареєстрованих у державах, що є «низькоподатковими» юрисдикціями;
  • надання фінансової допомоги нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі, яка не підлягає поверненню, або пов’язаній фізичній особі або пов’язаній особі – нерезиденту незалежно від наявності умови про повернення, або непов’язаній особі, яка залишається неповернутою протягом 12 календарних місяців;
  • безоплатне надання майна нерезиденту Дія Сіті – платнику на спеціальному режимі;
  • виплати, що здійснюються у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій (в тому числі придбанням майна), що перебувають за межами території України,
  • придбання майна, робіт, послуг у неплатника податку – нерезидента, та/або передача майна, робіт, послуг неплатнику податку – нерезиденту (якщо розрахунки чи постачання майна, робіт, послуг за відповідними операціями не здійснено у 360-денний чи інший строк відповідно до законодавства);
  • виплата роялті в сумах перевищення ліміту та в інших окремих випадках.

При цьому окремою базою оподаткування в спеціальному режимі оподаткування резидентів Дія Сіті є сума невідповідності контрольованої операції принципу «витягнутої руки», яка оподатковується за ставкою 18%.

Звітний період для спеціального режиму оподаткування резидентів Дія Сіті це календарний рік.

            Щодо особливостей набуття або підтвердження юридичними особами статусу платника єдиного податку четвертої групи у 2022 році

У 2022 році останнім днем для подання податкової звітності для набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи  є 21.02.2022.

Підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є щорічним відповідно до вимог підпункту 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 Податкового кодексу України.

Однією з умов набуття або підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи є подання сільськогосподарськими товаровиробниками повного переліку податкової звітності платника єдиного податку четвертої групи, а саме:

загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;

звітної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи;

відомостей про наявність земельних ділянок, які є невід’ємною частиною податкової декларації;

розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.

Звертаємо увагу на особливості заповнення загальної податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Так, загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи обов’язково повинна містити дві відмітки у типі декларації: «Загальна» та «Звітна».

У разі подання суб’єктом господарювання загальної нової або уточнюючої загальної декларації, у типі декларації проставляються відповідні дві відмітки:

Крім того, у загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи зазначається уся площа земельних ділянок, які перебувають у власності або у користуванні сільськогосподарського товаровиробника.

Загальна декларація подається до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку, який зазначається у рядку 7 загальної частини податкової декларації.

 Звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи подаються окремо до кожного контролюючого органу, до повноважень якого відноситься територія територіальної громади, на якій розташовані земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (у тому числі на умовах оренди) сільськогосподарського товаровиробника, та відповідно заповнюється рядок 8 загальної частини податкової декларації.

Важливо! Невід’ємним додатком до загальної та звітної податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи є Відомості про наявність земельних ділянок.

Площа земельних ділянок, зазначена у Відомостях, повинна співпадати з площею, яка задекларована у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи, до якої вона додається.

У Відомостях про наявність земельних ділянок зазначається інформація про кожну земельну ділянку, щодо якої був нарахований податок.

Така інформація повинна містити дані про площу земельних ділянок, місце  їх розташування, кадастрові номери, інформацію про документи, які підтверджують право власності або користування земельними ділянки, а також інформацію про державну реєстрацію такого права.

Нагадуємо, що об’єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

При цьому статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952).

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону № 1952 та виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Відповідно до статті 211 Земельного кодексу України використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарські товаровиробники повинні включати до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи площі сільськогосподарських угідь, які зареєстровані відповідно до вимог Закону № 1952, а до суми доходу сільськогосподарського товаровиробника – дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції вирощеної або виготовленої на  сільськогосподарських угіддях, по яких право власності або користування (у тому числі на умовах оренди) зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, у Відомостях про наявність земельних ділянок обов’язково потрібно заповнювати тип податкової декларації, до якої вони додаються, із зазначенням відповідних відміток. Нагадуємо, що четверту групу можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Розмір частки необхідно відобразити в Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, який подається до контролюючого органу разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи у визначений податковим законодавством термін, а саме не пізніше 20 лютого поточного року. У 2022 році, оскільки граничний термін припадає на вихідний день, останнім днем для подання є 21 лютого 2022 року.

У Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва суб’єкт господарювання повинен заповнити всі необхідні рядки та здійснити достовірний обрахунок відповідно до зазначених формул. Обов’язковими для заповнення є такі рядки, як:

рядок 1 «Сума доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки та від надання супутніх послуг» (далі – Сума доходу), до складу якого входить сума показників рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8;

рядок 2 «Загальна сума доходу сільськогосподарського товаровиробника»;

рядок 3 «Величина, на яку зменшують загальну суму доходу сільськогосподарського товаровиробника», до складу якого входить сума показників рядків 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6;

рядок 4 «Скоригований дохід сільськогосподарського товаровиробника» (далі – Скоригований дохід), який визначається як різниця між Загальною сумою доходу сільськогосподарського товаровиробника та Величиною, на яку зменшують загальну суму доходу;

рядок 5 «Частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік», який визначається шляхом співвідношення Суми доходу до Скоригованого доходу.

Варто зазначити, що відповідно до Закону України  від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни до розділу XIV Податкового кодексу України, які набрали чинності з 01.01.2022.

Так, абзацом другим підпункту 291.51.1 пункту 291.51 статті 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці).

При цьому зазначаємо, що суб’єкти господарювання, які одночасно з іншими видами сільськогосподарської діяльності здійснюють діяльність згідно з КВЕД-2010, яка відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці) також не можуть набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік.

Також нагадуємо, що відповідно до вимог Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб’єкти господарювання, які станом на 1 січня базового (звітного) року мають податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Законом України від 2 грудня 1997 року № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.

Акцентуємо увагу сільськогосподарських товаровиробників, що у разі переходу на третю групу єдиного податку або самостійної відмови від реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у зв’язку з переходом на загальну систему оподаткування, такий суб’єкт господарювання може повторно обрати четверту групу єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу або відмови.

Проте це правило не застосовується у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи за ініціативою контролюючого органу.

У разі самостійної відмови від реєстрації платником єдиного податку четвертої групи протягом податково (звітного) року (незалежно від обрання іншої групи єдиного податку або загальної системи оподаткування) сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний подати уточнюючу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи у якій зменшити нарахування за квартали, в яких не буде перебувати платником єдиного податку четвертої групи та обов’язково заповнити рядок 11 «Сума податкового зобов'язання у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до підпункту 298.8.7 пункту 298.8 статті 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України».

Зазначена сума є складовою податкового зобов’язання з єдиного податку та розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку.

Розглянемо приклад:

Сільськогосподарським товаровиробником подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи (юридична особа) та самостійно задекларовано податкові зобов’язання по єдиному податку на відповідний рік у сумі 3 664,88 гривень.

Платником єдиного податку четвертої групи (юридичною особою) прийнято рішення про перехід на третю групу єдиного податку з будь-якого кварталу поточного року (у прикладі: з другого кварталу). У такому разі суб’єкту господарювання необхідно подати уточнюючу податкову декларацію єдиного податку четвертої групи, на підставі якої задекларувати до зменшення податкові зобов’язання по єдиному податку за періоди, за якими термін сплати не настав (за другий, третій та четвертий квартали поточного року), та обов’язково задекларувати податкові зобов’язання у розмірі 25 відсотків від річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі єдиного податку (за перший квартал поточного року): 

3 664,88 грн * 25 % = 916,22 грн

Крім того, сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок, як додаток до неї, із зазначенням загальних показників податкових зобов’язань та площі земельних ділянок в цілому по платнику.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь