СЬОГОДНІ ВІДЗНАЧАЄМО ДЕНЬ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ І КУЛЬТУРИ
Щороку 24 травня в Україні та інших слов'янських країнах відзначають День слов'янської писемності і культури, встановлений на честь святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів і провідників християнства.
Вшанування пам'яті засновників слов'янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії – в 1851. В Україні ім'я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві – Кирило-Мефодіївське братство (1845–1846), а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.
Слов'янська писемність була створена в IX столітті, приблизно у 862-863 роках. Кирило за допомогою старшого брата Мефодія створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця та кирилиця. Остання отримала свою назву на честь засновника. Кирилиця поширилась серед східних і південних слов'ян та стала основою багатьох сучасних слов’янським мов, в тому числі й української. Слов’янська абетка складалась з 38 букв, на неї Кирило витратив «три місяці і все життя, бо просвіщати народ без письмен його мови однакове, що намагатися писати на воді!»
За ініціативи Мефодія було розпочато переклад основних книг Старого Завіту слов'янською мовою. Це створило підвалини для започаткування слов'янських літературних мов і книжкової справи, сприяло розвитку освіти та культури слов’янських народів.
Українська мова, вийшовши із родини слов’янських мов, стала невід’ємною частиною всесвітнього простору. Писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб. Українська мова, вийшовши із родини слов’янських мов, стала невід’ємною частиною всесвітнього простору. Наша мова – це наша духовна й культурна спадщина, яку ми наповнюємо і трансформуємо, зберігаючи її самобутність та унікальність. Писемна та усна мова є основою нашою культурного надбання, важливою частиною ідентичності українців, ознакою нашого народу.
Важливо берегти свою мову та культуру, аби вона не зникла та не розчинилась серед інших. Мова – це також наша зброя у боротьбі за нашу свободу, за наше майбутнє.
