ДОРОХОВ Сергій Іванович (24.10.21968-07.10.2022), солдат
ДОРОХОВ Сергій Іванович
Солдат
24.10.1968-07.10.2022
Сергій Дорохов народився в місті Часів Яр, навчався у Дружківці, потім вступив до Часів-Ярського професійно-технічного училища №77, де отримав фах зварювальника. Проходив строкову службу, потім працював водієм у пожежній частині Бахмута. Одружився в 1990 році, через два роки народився син Олександр. На пенсію за вислугою років вийшов вже з поліції, але продовжував працювати в охоронних фірмах.
«Вже 26 лютого чоловік зібрав речі і сказав – все, пішов до військкомату. Записався до місцевої тероборони, – згадує дружина Тетяна. - Син теж хотів йти з ним. Але Сергій відрізав: це наша війна, а не вашого покоління. Він завжди казав, що не стане відсиджуватися, якщо буде великий наступ».
Разом з земляками Сергій Дорохов тримав позиції, будував укріплення навколо рідного міста. Мав близького друга, Сергія Кулакова, якого знав ще з часів роботи в правоохоронних органах. Вони дуже здружилися на війні, і так вийшло, що загинули теж разом. Тіла обох Сергіїв так і не змогли забрати, бо позиції були втрачені. Але був свідок, який бачив пряме влучання, тому воїни визнані загиблими, а не зниклими без вісті.
«Як Сергій любив автомобілі – це була його пристрасть! А ще, усі друзі знали, що він обожнював мультфільми про Вінні Пуха – на кожен його день народження вони заходили до нас у супроводі пісеньки цього ведмедика, – з теплотою згадує пані Тетяна. – Він взагалі любив, коли до нас приходили гості. В перші дні весни збирав друзів на куліш чи банош, бо дуже любив готувати. І він обожнював котиків – майже на всіх світлинах з фронту він теж з «бойовими» котами».
У Сергія Дорохова залишилися мати, брат, дружина та син. Він нагороджений Нагрудним знаком «За зразкову службу».
