До Дня Незалежності України: історія державної символіки
Українська державна символіка є важливим атрибутом суверенітету та державності. До неї належать Державний Герб України, Державний Прапор України та Державний Гімн України.
Знання історії формування національної символіки є важливим інструментом у протидії дезінформації та маніпуляціям, що особливо актуально в умовах інформаційної війни.
Походження синьо-жовтих кольорів має давнє коріння. Вони використовувалися ще за часів Київської Русі, зокрема в геральдиці князівських родів. У новітній історії синьо-жовтий прапор вперше був офіційно піднятий у Львові у 1848 році.
У період існування Української Народної Республіки (1917–1921) цей прапор став державним символом. Західноукраїнська Народна Республіка також застосовувала його, але у зворотному порядку кольорів. У радянський час використання синьо-жовтих кольорів було заборонене, однак вони залишалися символом українського національного руху в діаспорі та підпіллі.
З 1990 року українські міста почали офіційно вивішувати прапор над міськими радами. На Донеччині перше публічне підняття синьо-жовтого прапора відбулося 16 липня 1991 року у Святогір’ї. 23 серпня 1991 року національний стяг був внесений до сесійної зали Верховної Ради УРСР, а 28 січня 1992 року Верховна Рада ухвалила постанову про затвердження синьо-жовтого прапора як Державного Прапора України.
Сьогодні український прапор є символом не лише державності, але й стійкості народу. Він супроводжує важливі події в історії країни, зокрема Революцію Гідності та боротьбу українців за незалежність у сучасних умовах.
