22 січня — День Соборності України: історичні передумови та значення для державності
22 січня в Україні відзначається День Соборності — державне свято, встановлене на честь проголошення у 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Ця подія стала важливим етапом у процесі українського державотворення та символом прагнення українського народу до єдності, свободи й незалежності.
Після революційних подій початку ХХ століття на українських землях було утворено дві державні формації — Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку. 1 грудня 1918 року у місті Фастів представники обох урядів підписали передвступний договір про об’єднання, а 22 січня 1919 року Акт Злуки було урочисто проголошено на Софійській площі в Києві.
Попри те, що складні військово-політичні обставини не дали змоги реалізувати об’єднання на практиці, сам факт проголошення Акта Злуки заклав ідеологічні та правові основи соборності українських земель, які зберігали своє значення для наступних поколінь.
Ідея єдності українського народу отримала нове втілення 22 січня 1990 року, коли мільйони громадян утворили «живий ланцюг» від Києва до Львова, засвідчивши прагнення до незалежності та територіальної цілісності України.
У 1999 році День Соборності було офіційно встановлено Указом Президента України, а з 2014 року, відповідно до Указу Президента України № 871/2014, свято відзначається щорічно саме 22 січня — у день проголошення Акта Злуки 1919 року.
Сьогодні День Соборності України є нагадуванням про історичну тяглість державності, цінність національної єдності та відповідальність кожного громадянина за збереження незалежної, соборної України.
