Степанов Андрій Володимирович (14.07.1988 – 18.12.2024), солдат
СТЕПАНОВ Андрій Володимирович
Солдат
14.07.1988 – 18.12.2024
Андрій Володимирович Степанов народився в м. Часів Яр, Донецької обл. Дитинство та юність хлопчика пройшли в рідному місті. Він був єдиною дитиною в родині. Мати, Любов Михайлівна, працювала в місцевому ПТУ №77 майстром виробничого навчання, а тато – електрогазозварювальником на місцевому вогнетривкому комбінаті в цеху №1. Всі разом вони проживали по вул. Артема (нині Дніпровська). Андрій навчався в загальноосвітній школі №15, в 2003 р., після дев’ятого класу поступив до ПТУ №77 за спеціальністю «електрослюсар».
Завершивши навчання в 2006 р. Андрій Володимирович влаштувався працювати електриком до сільськогосподарського підприємства ООО «Ілюс». Він продовжував навчатися в Артемівському індустріальному технікумі заочно за спеціальністю «монтаж і експлуатація електроустаткування підприємств і цивільних споруд,» здобув кваліфікацію техніка-електрика. Через деякий час завдяки кропіткій наполегливій праці та професіоналізму Андрій Володимирович отримав посаду головного енергетика. Підприємство поступово розширювалось, і з 2016 р. ООО «Ілюс» мало господарство і в Красному Лимані в селищі Ставки, де працював і Андрій Володимирович. В цей час він проживав в м. Бахмут, Донецької обл.
У вільний від роботи час Степанов А. В. надзвичайно полюбляв працювати своїми руками: лагодити та ремонтувати різні механізми, особливо, коли справа стосувалась автомобілів. Його знання та досвід стали корисними, коли почалась російська гібридна військова агресія. В 2015 р., коли в м. Часів Яр перебував 65-й військовий мобільний госпіталь, Андрія Володимировича неодноразово просили про допомогу в ремонті транспортних засобів. Після початку повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації Андрій Володимирович залишався в м. Часів Яр, тут він займався волонтерською діяльністю: допомагав евакуйовувати мешканців, розвозити гуманітарну допомогу, надавав допомогу військовим щодо ремонту автотранспорту.
У жовтні 2024 р. Андрій Володимирович разом із мамою і татом евакуювався Кіровоградської області, полишивши рідну Донеччину. Майже одразу, того ж місяця, Степанов А.В. був мобілізований до лав Збройних сил України. Служити його направили водієм до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Бойові завдання виконував в Курській області. 18 грудня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Кругленьке, Курської обл. Андрій Володимирович загинув.
Похований Степанов Андрій Володимирович в м. Кременчук Полтавської обл., на Свіштовському кладовищі в меморіальному секторі.
