Кайнара Дмитрій Валерійович (11.08.1985 – 07.01.2025), солдат
Кайнара Дмитрій Валерійович
Солдат
11.08.1985 – 07.01.2025
Народився в с. Червоне, що неподалік від м. Часів Яр, Донецької обл. Дитинство та юність хлопчика пройшли в м. Часів Яр, куди родина невдовзі переїхала. Він зростав разом із старшим братом Сергієм, виховувала дітей мама Віра Петрівна, вона працювала в дитячому садку №32, що розташовувався на мікрорайоні «Східний» (Канал), де вони і проживали. Освіту Дмитро здобував в Часовоярській загальноосвітній школі №17, в 2000 р. поступив до місцевого ПТУ №77 навчатися за спеціальністю «бульдозерист». З раннього дитинства Дмитро залюбки допомагав матусі по господарству, у вільний від навчання та хатньої роботи час полюбляв рибалити.
Після училища Кайнара Д.В. був призваний до Збройних сил України. Після року строкової служби, яку проходив в м. Херсоні, він пішов працювати будівельником. Дмитрій Валерійович ніколи не забував про маму, весь час намагався їй допомагати. Мати згадувала, що «синок полюбляв робити сюрпризи – букет квітів на роботу надіслати тощо». Напередодні повномасштабної війни він працював в Києві разом із братом, монтажником-висотником. В 2022 р., після початку повномасштабної російської військової інтервенції в Україну, Віра Петрівна змушена була покинути рідну домівку та евакуйовуватись до Києва, де мешкали її сини.
У жовтні 2024 р. Дмитрій Валерійович був мобілізований до лав Збройних сил України. За військовою спеціальністю був навідником танкової дивізії, службу проходив у лавах 3-ї окремої штурмової бригади. Брав участь в бойових операціях в Курській обл.. З 10 січня 2025 р., після одного із завдань, числився зниклим безвісти, вважалось, що він перебуває в полоні. 23 квітня 2026 р. стало відомо, що Дмитрій Валерійович загинув.
Похований Дмитрій Валерійович Кайнара у м. Києві, на Лісовому кладовищі.
